Україну накриває третя хвиля коронавірусу. Єдиним можливим заходом протидії є масова вакцинація. Медики зазначають, що вакцинація – це найдієвіший спосіб для появи колективного імунітету, але для цього має бути щеплено не менше 60% населення країни. Проте дослідження та висновки експертів зараз говорять, що ця кількість має бути набагато вищою – у діапазоні 70-90% завдяки штамам вірусів, що з’являються.

Однак вакцинація в країні йде повільними темпами, а Україна опинилася в десятці країн-аутсайдерів з кількості провакцинованих у світі.

Коли всі європейські країни у грудні почали вакцинувати людей, то українська влада лише 30 грудня 2020 року уклала договір через ДП «Медичні закупівлі України» на закупівлю китайської вакцини Sinovac, а посередником для закупівлі обрали компанію “Лекхім”. Власником заводу є Валерій Печаєв, за даними ГО “Пацієнти України” – соратник колишньої міністерки охорони здоров’я часів Віктора Януковича Раїси Богатирьової. 

Спочатку влада обіцяла, що у лютому Україна має отримати перші 117 тисяч доз вакцини від Pfizer у межах глобальної ініціативи COVAX і розпочне вакцинацію 15 лютого.

Разом з відсутністю вакцин, у діяльності МОЗ із боротьби з коронавірусом простежується ще одна прогалина – відсутність логістики у питаннях доставки, розподілу й позначення пунктів вакцинації.

Крім того, українці не готові вакцинуватися та не довіряють вакцині, яку закуповує уряд.

Від початку кампанії щеплено трохи більше 100 тис. осіб. Такими темпами, як зараз, кампанія з вакцинації триватиме роками, навіть якщо буде досить вакцин.

Explainer пояснює, чому влада провалила кампанію з вакцинації.

Як відбувається вакцинація у світі?

У грудні 2020 року у Великій Британії було введено першу дозу повністю перевіреної вакцини – виробництва компанії Pfizer/BioNTech. Наразі у світі вже зроблено понад 355 мільйонів щеплень проти коронавірусу в більш ніж 130 країнах. Однак темпи вакцинації в різних частинах світу сильно відрізняються. У деяких країнах значна кількість жителів уже отримала дози вакцини, і її запасів досить для вакцинації всього населення. У багатьох інших ще чекають на доставку перших партій.

Станом на 20 березня у США та Китаї було введено найбільшу кількість доз – 122 млн і 70 млн відповідно. Індія посіла третє місце – першу дозу вакцини там отримали майже 45 млн осіб.

Однак тоді як в Європі та Америці вакцинація йде повним ходом, в Африці лише кілька країн почали вакцинувати населення.

Вакцинація в Україні

Україна стала 95-ю країною, яка почала вакцинацію проти коронавірусу. 24 лютого року в Україні зробили перше щеплення проти COVID-19, хоча представники влади неодноразово анонсували, що цей процес почнеться набагато раніше.

Вакцинація проти COVID-19 мала відбуватися в 4 етапи:

  • січень–квітень 2021 року — люди з критичним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 й ті, що виконують критичні функції у боротьбі з пандемією COVID-19;
  • квітень–червень 2021 року — люди з надзвичайно високим ризиком інфікування та розвитку COVID-19 й ті, що надають медичні послуги;
  • червень–вересень 2021 року — люди з високим ризиком інфікування та розвитку COVID-19 і ті, що виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави;
  • вересень 2021 — березень 2022 року — люди з підвищеним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 і ті, що виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов поставив завдання: провести перший етап вакцинації в стислі строки. Але вакцинація, що почалася з двомісячним запізненням, одразу ж забуксувала.

Вакцинацію проти COVID-19 в Україні розпочали препаратом Covishield, який, попри іншу назву, є ідентичним вакцині Oxford-AstraZeneca AZD1222, але виробляється за ліцензійною угодою в Індії. Поки цей препарат є єдиним, який українська влада використовує у кампанії зі щеплення проти коронавірусу, наполягаючи на його ефективності та безпечності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вакцина CoviShield – чим вакцинують українців?

На першому етапі щеплення почали робити медикам, людям, які живуть в інтернатах і будинках для літніх людей, а також персоналу цих установ, учасникам операції Об’єднаних сил (ООС).

Відповідно до затвердженої дорожньої карти, за лютий-квітень повинні щепити 367 тис. медиків стаціонарів, що надають допомогу хворим на COVID-19, та військових ООС. Але станом на 22 березня було щеплено лише 111 025 оcіб, а завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – тільки одна особа.

Такими темпами вакцинація триватиме роками, навіть якщо буде досить вакцин.

Які вакцини і коли очікує Україна?

Наразі фактично укладено лише договори з компаніями Sinovac та AstraZeneca (CoviShield).

Тим часом уряд все ще обіцяє підписання контракту щодо постачання вакцини Novavax і чекає на 3% безкоштовних вакцин, які будуть надані Україні від міжнародної ініціативи COVAX, та домовляється з урядами інших країн про передачу Україні надлишків закуплених ними вакцин.

Влада обіцяє, що найближчим часом до України має надійти китайська вакцина Sinovac. За даними Альянсу вакцин GAVI, загалом до травня поточного року Україна має отримати 1 776 000 доз вакцини проти коронавірусу виробництва AstraZeneca і 117 000 доз вакцини компанії Pfizer.

Загалом Україна очікує на такі поставки вакцин:

  • Pfizer – понад 100 тис. доз.
  • Sinovac – близько 2 млн доз.
  • AstraZeneca (CoviShield)  – майже 4 млн доз.
  • NovaVax – 15 мільйонів доз з поставкою орієнтовно у липні цього року.

Як планували вакцинувати і що пішло не так?

Відповідно до офіційного плану вакцинації, першими проти SARS-CoV-2 щепилися мобільні бригади. Один лікар, дві медсестри та реєстратор спочатку повинні вакцинувати медиків, які працюють у «ковідних» відділеннях лікарень.

Одна бригада мала працювати зі швидкістю 100 щеплень на день. На першому етапі вони повинні провакцинувати 360 тисяч людей з пріоритетних груп. Ось у такому плані ми будемо вакцинуватися щонайменше два роки.

Однак у перші два тижні МОЗ провалив навіть свій повільний і складний план.

Ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк заявив, що на 14-й день кампанії одна мобільна бригада не робить заплановані 100 щеплень на добу.

«Навіть не кожна область може забезпечити 100 щеплень на добу. Тримільйонний Київ ледве долає цю позначку. З такими успіхами ми впевнено закріпилися на передостанньому місці у Європі за швидкістю вакцинації у перші два тижні від початку кампанії», – зазначив Ковтонюк.

Він наголосив, що від самого початку пандемії Україна так само впевнено трималася на останньому місці у Європі з жалюгідно низькими показниками тестування.

«До появи вакцин тестування та відстеження контактів було найбільш дієвим засобом стримувати поширення вірусу. Ми робили (і досі робимо) у 5-6 разів менше тестів, ніж потрібно для контролю над пандемією. Восени минулого року захворюваність зросла так сильно, що для її контролю було необхідно робити 150-200 тисяч тестів на день. Ми робили 20-30 тисяч. Міністр вдарив кулаком по столу і пообіцяв вийти на показник у 50 тисяч. Але ми так ніколи на нього і не вийшли», – пояснив ексзаступник міністра охорони здоров’я.

За його словами, складний протокол, незручна інфраструктура, довгий час очікування на результат призводили до того, що багато людей в Україні відмовлялися від тестування у державній лабораторії і, в кращому разі, платили за тести з власної кишені у приватних. Ще більше людей — не робили тест взагалі.

Ковтонюк вважає, що ті самі мобільні бригади, складна система черговості та інші способи роблять щеплення українців максимально незручним і відкладеним у часі.

«Наприклад, у плані написано, що спочатку будуть вакцинувати людей віком старше 80 років, а потім — старше 70. Так, у Європі так роблять. Але уявіть, як це буде на практиці в Україні. Як ви пояснюєте це своїй мамі чи бабусі. Або спробуйте зрозуміти, чому сімейні лікарі — люди, які вакцинують інших людей — зможуть щепитися лише на другому етапі. Або чому медики, які вміють робити щеплення самі, повинні чекати кілька тижнів на мобільну бригаду, щоб вакцинуватися», – пояснює експерт.

Ковтонюк вважає, що навіть до цього плану система охорони здоров’я була не готова.

За його словами, щоб провакцинувати хоча би пріоритетні групи до кінця 2021 року, потрібно робити в середньому 70 000 щеплень на добу.

За останній тиждень наша швидкість була близько 2 300.  Це означає, що десь улітку потрібно вийти на швидкість 100-150 тисяч щеплень на день. «Виконання таких цифр ми очікуємо від людей, які організували тестування на такому низькому рівні, що самі відмовилися від нього для відстеження захворюваності. Нагадаю, говоримо лише про пріоритетні групи. Всі інші — чекаємо на SMS від «Дії». Колись у 2022-му», – зазначив експерт.

У чому причина провалу кампанії з вакцинації?

Українська влада лише наприкінці грудня 2020 року уклала договір через ДП «Медичні закупівлі України» на закупівлю китайської вакцини Sinovac, а посередником обрали компанію “Лекхім”. Власником заводу є Валерій Печаєв, за даними ГО “Пацієнти України” – соратник колишньої міністерки охорони здоров’я часів Віктора Януковича Раїси Богатирьової. 

У МОЗ відкинули закиди й пояснили, що умови поставки ніби були визначені виробником вакцини. Втім, у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) 10 лютого повідомили про те, що розпочали розслідування щодо закупівлі Україною вакцини проти Covid-19.

Йдеться про розслідування щодо можливих зловживань під час закупівлі китайської вакцини від Sinovac Biotech за $17,85 за дозу через приватну фірму-посередника.

«Спочатку ДП «Медичні закупівлі» почало переговори про закупівлю вакцини орієнтовною вартістю близько $3 і було на фінальному етапі процесу. Однак згодом міністр Максим Степанов у ручному режимі зупинив цей процес і доручив почати переговори про придбання китайської вакцини у компанії Sinovac Biotech. Оприлюднена ціна закупівлі однієї дози стала чи не найвищою у світі», – повідомляли в НАБУ.

Паралельно зі скандалами через доставку вакцин, і готовність українців до вакцинації стрімко знижується. У той час як у листопаді близько 55% населення були готові зробити щеплення за умови безкоштовної імунізації, то за останніми оцінками соціологічних досліджень, цей показник знизився до 43%. 

Варто зазначити, що такий показник вакцинації населення є вкрай низьким для формування так званого колективного імунітету – адже згідно з ВООЗ, для захисту населення від передачі подібних інфекційних захворювань вакцинацією має бути охоплено принаймні 80% осіб.

Від вакцини проти COVID-19 AstraZeneca (Covishield), яку країна законтрактувала державним коштом у виробника Serum Institute через Crown Agents, масово відмовляються навіть медики, найбільш компетентна щодо цього категорія населення.

60% медпрацівників категорично відмовляються від вакцинації цим препаратом.

2 березня президент Володимир Зеленський демонстративно щепився вакциною проти коронавірусу, намагаючись стимулювати співгромадян.

Однак показова вакцинація не заспокоїла навіть медиків. Більшість громадян обговорювали “демонстрацію торсу” Зеленського.

Проблема полягає в тому, що у більшості українців немає довіри до влади Зеленського. Недовіру також підсилює той факт, що МОЗ наказав структурним підрозділам забезпечити нерозголошення інформації про виробників і постачальників вакцини проти коронавірусу.

Також недовіру населення до закупленої індійської вакцини породили українські політики, оскільки спочатку вони обіцяли Pfizer, потім – китайську вакцину, а у підсумку щеплюють індійською вакциною.

3 березня під Офісом генпрокурора пройшов мітинг проти використання вакцин, закуплених МОЗ. Протестувальники стверджували, що Covishield має сумнівну якість, а проти чиновників МОЗ слід відкрити кримінальну справу за закупівлю препарату.

Оскільки охочих щепитись виявилось не так багато, Міністерство охорони здоров’я дозволило щепити залишками вакцин публічних осіб, щоб не пропадали дози препарату CoviShield (AstraZeneca), від яких відмовляється частина медиків. Таким чином влада хоче якось відбивати антивакцинаторські настрої в суспільстві.

Біофізик, науковий блогер Семен Єсилевський вважає, що здійснюється безпрецедентна медійна кампанія з дискредитації закупленої Україною вакцини CoviShield. Він вважає це навмисною кампанією залякування та дезінформації, а не спонтанною масовою істерією.

Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта пояснив, що українці не готові вакцинуватися через психологічний фактор, коли людині страшно, коли вона не розуміє наслідків або не розуміє, які побічні дії є у вакцини.

За його словами, ставлення до самої вакцинації з острахом не є чимось унікальним для України. З цим стикалися дуже багато різних країн. На початку вакцинація завжди розпочинається досить складно і досить повільно.

Курпіта вважає, що основні проблеми були пов’язані з недостатньою інформацією щодо вакцинації і, можливо, приховуванням частини інформації самим Міністерством охорони здоров’я. Однією з причин такої недовіри, яка виникла в медичному середовищі, є те, що фактично про те, що в Україну буде поставлено індійську вакцину CoviShield, стало відомо тільки тоді, коли міністр охорони здоров’я Максим Степанов сів у літак, який летів до Індії за самою вакциною.

«Це один з найбільших провалів у системі вакцинації. Напевно, міністр хотів зробити як краще, але вийшло як завжди. Наскільки мені відомо, візити до Індії розпочалися з вересня 2020 року, коли туди регулярно літали один із заступників міністра та інші представники міністерства. І чому це тримали у таємниці, мені складно пояснити. Але це точно зіграло в мінус для суспільства. Оскільки взагалі всі товари з Індії чомусь виглядають як товари з недорозвиненої країни, хоча Індія входить в ТОП-20 найбагатших економік світу і має досить просунуту фармацевтичну галузь. Але це виключно в процесі вакцинації», – пояснив Курпіта.

По-друге — це процес інформування населення.

За його словами, через відсутність прямої комунікації з міністерством з’явилося дуже багато хайпу.

«Політики відверто почали хайпувати, щоби здобути якісь додаткові бали. Висловлювання цілого ряду політиків були відверто дивними та провокативними. Це теж не додало плюсів.

По-третє — насправді ми трішки недооцінюємо роль вакцин у такій глобальній інформаційній політиці. Оскільки передусім це і механізм впливу на країни, які не мають свого виробництва вакцин, і механізм гібридної війни, яку застосовує Росія не тільки щодо України, а й щодо багатьох країн світу. Про це вже писали і Держдеп США, і наші структури. І РНБО наголошувала, що інформаційна гігієна є надзвичайно важливим засобом протидії самому вірусу», – наголосив Курпіта.

Що далі?

В Євросоюзі з’явиться єдиний цифровий сертифікат вакцинації проти коронавірусної інфекції COVID-19.

Зелений сертифікат може містити відразу три різні документи:

  • сертифікат вакцинації проти коронавірусу
  • підтвердження того, що людина перехворіла на COVID-19 і одужала
  • зроблені негативні тести на SARS-CoV-2

Крім того, у сертифікаті будуть вказані ім’я, дата народження власника і дата видачі документа, а також мінімальний обсяг даних, що дозволяє забезпечити взаємне визнання документа в країнах ЄС.

Варто зазначити, що майбутній сертифікат буде враховувати чотири вакцини проти COVID-19, дозволені в Євросоюзі (це вакцини від Pfizer-BioNTech, Moderna, AstraZeneca-Oxford і Johnson & Johnson).

Також в України виникла проблема з Ізраїлем через індійську вакцину. Україна та Ізраїль ведуть перемовини щодо взаємного визнання паспортів вакцинації для туристичних подорожей. Проблема в тому, що ізраїльська сторона поки не збирається схвалювати індійську вакцину проти коронавірусу CoviShield, яку застосовують в Україні.

Тож можна припустити, що Євросоюз може і не визнати українську вакцинацію, а відповідно, не впустити навіть щеплених українців.

Що робити, щоб вакцинуватися швидше?

Ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк вважає, що готовність вакцинуватися буде зростати природно. Пріоритетна реалістична задача — вакцинувати сімейних лікарів.

«Точніше, доставити їм вакцини. Вони провакцинують себе самостійно за один-два тижні. Сімейні лікарі — це не тільки пріоритетна група, це інструмент вакцинації. Це додаткові 24 тисячі рук та 5-6 тисяч місць, куди люди можуть прийти й отримати щеплення. Якщо в кожному робитимуть хоча би два щеплення на день — це вже додаткові 10 тисяч щеплень», – пояснив Ковтонюк.

Також, за його словами, потрібен новий план:

  • відмовитися від складної та зайвої системи черговості з півтора десятком різних груп;
  • розділити людей на три категорії: професійні групи (вакцинують мобільні бригади та сімейні лікарі), група ризику за віком (вакцинують сімейні лікарі та тимчасові пункти вакцинації) та інше доросле населення;
  • дати можливість першій та другій групі вакцинуватися уже зараз через будь-який механізм.

Ексзаступник міністра охорони здоров’я вважає, що ці два прості кроки значно збільшать швидкість кампанії уже в найближчі тижні. Але цього також буде замало.

Уже навесні в Україні повинні масово відкритися пункти вакцинації: у 10-15-хвилинній доступності для більшості міського населення. В аптеках, приватних клініках і лабораторіях, просто у тимчасових наметах. Це вже роблять у США та європейських країнах. Приватний сектор потрібно долучити до національної кампанії – клінікам слід відшкодовувати вартість вакцинації, яку вони організовують своїми силами.

Влітку треба відкрити можливість вакцинуватися для всіх — за попереднім записом і надаючи перевагу пріоритетним групам. Для цього потрібно добре попрацювати на ринку вакцин, щоб забезпечити кампанію безперебійними поставками.

Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта вважає, що виправити ситуацію можна тільки шляхом правдивої інформації, своєчасного реагування на якісь проблемні питання, зменшення бюрократичних перепон для проведення вакцинації та чесної розмови із суспільством щодо самого процесу вакцинації.

«На жаль, у нас знову все зводиться до якоїсь статистики МОЗ, а статистику не дуже хочуть слухати. Я думаю, що було б добре, якби це спілкування стало більш людяним і особистим. Я дуже вітав ініціативу президента, міністра охорони здоров’я і головного санітарного лікаря, які вакцинувалися публічно. Проте особистих історій після цього не було, і це, на мою думку, є проблемою. І друге – це те, що людям потрібно мати чітке розуміння, як це має відбуватися. Частково міністерство озвучило інформацію, але тільки частково. Міністерство закрило певну інформацію своїм наказом, що було пов’язано з якимись домовленостями з виробниками. Але навіть і в такій ситуації, я думаю, що варто було знайти можливість донести до суспільства необхідну інформацію», – пояснив він.

Курпіта зазначив,  що однією з проблем є також те, що в суспільстві cформована думка, що вакцини від Pfizer і Moderna кращі за вакцину від  AstraZeneca. Насправді з погляду науки можна відповісти, що не було зроблено жодного порівняльного дослідження, яке б свідчило, що одна вакцина краща за іншу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вакцину AstraZeneca визнали безпечною. Раніше низка країн призупинила щеплення цим препаратом

За його словами, усі вакцини проходять дослідження окремо одна від одної у специфічних умовах, з якоюсь специфічною популяцією.

«Єдине, що ми можемо говорити, це те, що усі вакцини, які зараз допущені на ринок, мають 100% попередження розвитку ускладнень і смерті від коронавірусної інфекції. Це 100% доведено для всіх. Коли ми дивимося на цифри, якими досить часто маніпулюють – 60%, 72%, 84% чи 95% ефективності, то ніхто не дивиться, яким чином їх розраховували. Насправді їх розраховували шляхом порівняння кількості випадків у групі вакцинованих і невакцинованих осіб. І це точно не відсоток, який запобігає поширенню коронавірусу у суспільстві загалом. Наприклад, Pfizer проводив свої дослідження у США  і в тих регіонах, де не було активної передачі вірусу, а AstraZeneca проводила там, де була активна передача вірусу. Це, безперечно, вплинуло на результати. Про це виробники говорять у своїх звітах, які вони опублікували», – пояснив він.

Курпіта вважає, що через недостатнє роз’яснення з боку професійної спільноти у суспільстві склалася думка, яка періодично підживлюється політиками, що Україна отримала не найкращу вакцину.

«Найкращої вакцини проти коронавірусу у світі немає. Тобто в нас є хороша вакцина, яка створена за сучасною технологією. Тому що відмінність між AstraZeneca і Pfizer в одному. У Pfizer сама вакцина вставлена в такий жировий мішечок, в жирову клітину, а в AstraZeneca та сама частинка вставлена в аденовірус шимпанзе, який не може викликати захворювання у людини, але може стимулювати імунітет. Тобто з професійної точки зору вірусології це абсолютно немає суттєвої відмінності у формуванні імунітету», – наголосив колишній директор Центру громадського здоров’я.