Пам’ятаєте, як у відомій казці Ганса Крістіана Андерсена, дівчинка народилася з квітки, яка проросла з ячмінного зернятка? Якщо на питання дитини про те, звідки вона взялася ви відповідаєте приблизно те ж саме – зупиніться, так робити не варто. Зараз дізнаєтеся чому. 

З чого почати розмову?

Сексуальна освіта потрібна для того, щоб дитина могла отримати всю інформацію, що її турбує, від батьків, вчителів та компетентних експертів/ок, а не від друзів і знайомих у дворі чи на сумнівних сайтах в інтернеті. 

Починати варто з простого: навчити дитину як правильно називаються статеві органи (у дівчат – вульва, у хлопців – пеніс, і без усіляких там «кішечок» та «півників»), обговорити питання гігієни та особистої безпеки (це про те, що чужі люди не мають торкатися інтимних зон дитини). 

Чому важливо називати речі своїми іменами? Секс-педагогиня Юлія Ярмоленко поділилася історією, що сталася з 5-річною дівчинкою в Канаді: «Вона знала одне слово для визначення статевих органів – «печиво». Так її мама називала вульву. Маленьку ґвалтував батько, і вона вирішила попросити допомоги у виховательки в дитсодочку: «Тато їсть моє печиво». На що вихователька відповіла: «Гарні дівчатка мають ділитися». І насилля продовжувалося ще декілька років». 

Ця ситуація наочно демонструє, чому дитина має знати назви своїх органів – як мінімум для того, щоб у випадку домагань повідомити про те, що хтось торкається їхніх інтимних зон чи змушує торкатися своїх. Ми ж не вигадуємо псевдоніми для своїх очей чи ніг, тому і статеві органи варто сприймати так само, як і інші частини тіла. 

У якому віці виникає зацікавлення?

Точного віку, коли діти почнуть цікавитися такими темами немає. Кожна дитина розвивається по-різному, як у фізичному, так і в психологічному плані, тому і питання виникають у всіх в різний час. Зазвичай це відбувається у віці трьох-п’яти років – тоді діти вдаються в питання щодо статі, будови тіла та способу появи на світ.

Психологиня Оксана Медвідь вважає, що розповідати про дітонародження треба до трьох років, але говорити тільки правду.

Зрозуміло, що робити це варто відповідно до віку та словникового запасу. Трирічну дитину не треба навантажувати інформацією про те, що «у мами була овуляція», а «татові сперматозоїди зустрілися з маминою яйцеклітиною». Залиште це на потім. А розмови про «подарунок Бога», лелек та капусту краще взагалі назавжди забути. Як мінімум тому, що це – неправда. І якщо ви будете казати так, або взагалі ніяк не відповідати на питання – ви просто підірвете довіру своєї дитини. Тому фраза «підростеш – зрозумієш» свідчить саме про вашу неготовність говорити на ці теми з малечею. 

Як розповідати про секс дитині?

Спочатку діти не знають про таке поняття як секс. Їх цікавлять тотожні теми, які варто розглядати згідно з віком. 

Якщо трирічна дитина питає звідки вона з’явилася – просто розкажіть їй. Ви ж знаєте звідки беруться діти, правда? Психологиня Оксана Медвідь радить розповідати так: «Діти народжуються від кохання мами й тата, після того дитинка з’являється у животику, де вона дев’ять місяців росте, а потім народжується на цей світ». Цієї інформації трирічному малюку буде достатньо і додаткових питань зазвичай не виникає. 

У п’ять-сім років можуть виникнути додаткові питання і дитина хоче отримати більш розгорнуті та конкретні відповіді. Тепер варто розповісти про статеві відмінності жінок та чоловіків, продемонструвати це наочними ілюстраціями з дитячих підручників.

Малий/а вже бачили, що фігури батьків відрізняються, у мами переважають фемінні (жіночні) риси, а у тата маскулінні (мужні). Можливо у вас є домашній улюбленець? Зазначте, що і у тваринному світі є поділ на жіночу та чоловічу стать. 

У цьому віці діти відчувають перші статеві інстинкти. Тож, якщо ви помітите, що дитина торкається інтимних зон та/або розглядає їх, то не треба сварити її, тому що це – пізнання себе. Так має бути.

Звісно, ви можете нервувати та соромитися під час цієї розмови, і це абсолютно нормально. Ви можете навіть зізнатися дитині в цьому приблизно таким чином: «Якщо чесно, мені незручно говорити про це з тобою. Мої батьки ніколи не говорили зі мною на такі теми. Але це важливо, і я хочу, щоб ми змогли поговорити про це відверто». 

Пізніше, у сім-десять років варто заглибитися в тему: пояснити, що сексом займаються дорослі люди, що здатні нести відповідальність за себе та свої вчинки. А також, розкажіть про те, що це приносить задоволення, тому їм займаються не тільки для народження дітей. Важливо, щоб дитина приймала себе та своє тіло, жила в гармонії з собою та не відчувала, що якісь з її органів є огидними чи якось псують її. 

«Режим тиші» з боку дитини

Буває так, що малеча цікавиться застосуванням засобів жіночої інтимної гігієни, використанням презервативів (можливо, він/вона побачив/ла рекламу цих засобів по телебаченню або в аптеці), але батьки не відповідають на такі питання, керуючись тим, що дитина ще дуже маленька для цього. А потім вони просто перестають питати.

Можливо, дитина ставила питання в незручний час, чи ви вважаєте цю тему табуйованою, тому не відповіли. Але дитина запам’ятала це, і шукатиме інші шляхи отримання цієї інформації. 

В такому випадку варто почати розмову з власної ініціативи. Спробуйте поговорити, але робіть це ненав’язливо та поступово, це допоможе вам зблизитися з малюком та почати вибудовувати довіру між вами. 

Запропонуйте переглянути пізнавальний мультфільм чи подаруйте енциклопедію, розкажіть історію з власного досвіду та дізнайтеся про що саме хоче дізнатися дитина. Якщо комунікація не налагоджується (ви починаєте сердитися, тиснути на дитину чи сміятися)  – відкладіть цю розмову. 

А що розповідати підлітку про це?

Попри те, що підлітки знають певну кількість інформації, отримують її в інтернеті чи діляться власними знаннями один з одними, – батькам також варто розповісти про певні аспекти статевого життя. 

У ранньому підлітковому віці (дев’ять-одинадцять років) розкажіть про зміни, що очікують хлопця чи дівчину – зміниться будова тіла, статура та фігура, зріст, вага, почнеться оволосіння інтимних зон та пахв (у хлопців з’являється пушок на обличчі). У дівчаток в цьому віці з’являється овуляція та менструація, у хлопчиків – полюції. 

Пізніше, у віці тринадцяти-сімнадцяти років заглибтеся безпосередньо в тему сексу: поясніть, чому безпечний (захищений) статевий акт – це круто, які наслідки можуть бути якщо нехтувати контрацепцією, розкажіть про види захисту.

Якщо дитина запитує щось – це свідчить про її довіру. Тому відповідайте відкрито та чесно. Розкажіть про свій досвід, незважаючи на те, поганим чи гарним він був. Таким чином ви зможете попередити та уникнути багатьох проблем. 

Обов’язково зауважте, що для сексу потрібна згода обох сторін, а передумати та сказати «ні» можна в будь-який момент, навіть коли обидва партнери роздягнуті. 

Багато батьків уникають непростих тем, пов’язаних з сексом, наприклад, гомосексуальні стосунки та аборти. Говорити про це варто, але робити коректно та обережно. Якщо ви вороже ставитеся до цих питань – не нав’язуйте свою думку дитині. Молодше покоління є більш толерантним до цих питань, тому відповіді на питання щодо одностатевих стосунків підліток чи юнка легко знайдуть на відповідних ресурсах – у блогах, відео та на інших освітніх ресурсах. 

Сексуальна освіта в школі

Для того, щоб дитина була обізнаною з цих питань – говорити про це треба не тільки вдома, а й у школі, тому в Англії, Швеції, Німеччині та багатьох інших європейських країнах курс сексуальної освіти в школі є обов’язковим. Програма занять відповідає віку дітей: у початковій школі розглядаються поверхневі питання, далі – серйозніші. Учні та учениці не лише засвоюють теорію, а й дискутують та аналізують різні кейси (розглядають приклади ситуації та пропонують варіанти дій). 

Завдяки розумінню питань, що стосуються сексуальної освіти, підлітки та юнки можуть уникнути багатьох проблем: незапланованої вагітності, хвороб та інфекцій, статевого насильства, домагань тощо.

Сьогодні в українських закладає середньої освіти уроки сексуального виховання відсутні (принаймні, в більшості шкіл), тому подібні теми розглядаються тільки на заняттях з біології та охорони здоров’я. В деяких школах існують факультативи, що присвячені темі ВІЛ/СНІДу, на них розглядаються також і тотожні теми – статеве насильство, культура згоди, безпечний секс. 

Ольга Руднєва, директорка Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД», яка розробляє програми роботи з молоддю та їх батьками у профілактиці ВІЛ/СНІДу, просуванні здорового способу життя та безпечного сексу, зауважує, що значна частина вчителів не може вимовити слово «секс» вголос, соромляться говорити на ці теми та, відповідно, почувають себе невпевнено. Тому краще, вважає експертка, щоб про теми інтиму та статевих відносин розповідав/ла фахівець/чиня.

Багато залежить і від самих дітей: якщо вони не підготовлені до цієї розмови – усе зводиться до жартів та сміху. Тому важливо говорити про цю тему з дитинства й не залишати якісь питання під грифом «засекречено». Тоді ця тема буде вважатися такою ж буденною, але важливою, як і інші питання, що стосуються здоров’я.

Ресурси для дітей та батьків:

Курси:

Подкасти: 

  • «11-А» – це подкаст про секс і тілесність для підлітків та молоді.

Онлайн-видання:

  • Онлайн-проєкт із сексуальної освіти для підлітків «Вперше»; 
  • Сайт психологині Юлії Ярмоленко для підлітків – тут про все, що стосується сексу «Sexinforia»;
  • Організація «Teenergizer» пише про секс мовою підлітків для підлітків;
  • Науково-популярний ресурс, що дозволяє розібратися в собі та світі «Гендер в деталях». 

Instagram: 

  • @gender.z – про ЛГБТ+, толерантність та прийняття себе;
  • @lovespace – простір сексуальних знань для підлітків і не тільки. 

Література: 

  • Відверта розмова про “ЦЕ”. Перший підручник про секс для вашої дитини. Автор: Пере Фонт Кабре. 

Книга для дітей 6-9 років, вона стане порадником у найінтимніших питаннях, які хвилюють дітей: в чому різниця між дівчатками та хлопчиками, які зміни в організмі відбуваються в підлітковому віці і як себе вести, де беруться діти, як уникнути насилля, коли починати інтимні стосунки

  • Мія дорослішає. Що треба знати про дозрівання. Авторка: Моніка Пейткс.

Ця книга допоможе пояснити дівчинці про процеси, які відбуваються в її організмі під час дорослішання максимально зрозумілою і простою мовою. Розраховано на 6-9 років.

  • Я підліток. Відверта розмова з батьками. Авторка: Світлана Грінченко.

Ця книга – звернення підлітка до своїх батьків із запрошенням вивчити його внутрішній світ, спосіб думок, логіку вчинків. У книзі є пояснення, ЧОМУ підліток так поводиться, і запропоновано рекомендації батькам, ЯК їм вчинити та ЩО робити, щоб допомогти своїй дитині впоратися із труднощами дорослішання та віковими особливостями розвитку.

  • 100 та 1 запитання й відповідь про це. Все, про що підлітки соромляться говорити з дорослими. Авторка: Аліна Котка. 

У книзі про те, що відповісти синові чи доньці, які запитують, звідки беруться діти, як дібрати слова, аби просто й зрозуміло розповісти підліткам про фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі в період статевого дозрівання, і виховати правильне ставлення до власного тіла.