Різдво — одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Різдво Христове традиційно святкують в Україні та інших православних країнах 7 січня.

У цього свята багата історія, яку цікаво вивчати, і традиції, які змушують поринути в минуле.

У католицькій церкві Різдво прийнято святкувати 25 грудня. Однак різні дати не змінюють його суть та історію, адже різні числа з’явилися лише через використання різних календарів. 

Святвечір: традиції та заборони напередодні Різдва

Святвечір, Багата кутя, або Коляда – свято, присвячене зустрічі світлого дня Різдва. У 2020 році Навечір’я Різдва, або Святвечір, припадає на понеділок. У цей день відбуваються головні приготування до православного Різдва (7 січня).

Для вірян Святвечір має велике значення, адже вважається, що саме в цю ніч народився Христос. Цілий день 6 січня нічого не можна їсти, аж до появи на небі першої зірки. Це – останній день Різдвяного посту.

Святкування Різдва починається, коли на небі з’являється перша зірка, яка сповістила про народження Ісуса Христа.

У Святвечір вся родина збирається разом за одним столом.

12 страв на Святвечір

За традицією, господині в Україні готують 12 пісних страв – на честь 12 апостолів. Одна з традиційних страв – кутя – готується з рису або пшениці, доповнюється родзинками, маком, горіхами та медом. Обов’язково мали бути борщ, риба, гриби, вареники з квасолею та капустою, картопля, узвар.

“Господиня пов’язалася хусткою, засукала рукави і заходилася готувати дванадцять свят-вечірніх страв: наставила узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти, а найбільше — старша дочка. В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду. Ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році”, – пише етнограф Олекса Воропай у нарисі “Звичаї нашого народу”, в якому ретельно підібрано звичаї та обряди різних регіонів України, що пов’язані з народним та релігійним календарями.

У цей час господар іде напувати худобу, дає їй свіжого сіна й стелить нову солому. Потім він відкидає сніг від хати, розчищує стежки й уважно оглядає все господарство. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом – позичене чи десь забуте.

«Багатий Святвечір»

Щойно на небосхилі з’являлася перша передвечірня зірка, всією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. Він дійсно був багатим — із 12 різноманітних пісних страв, а звідси й назва “багата кутя” чи “багатий Святвечір”.

Першим, як і годилося, займав місце господар, а за ним – інші члени родини. Трапеза у передріздвяний вечір починається з молитви, а потім – куті. Варто зазначити, що алкоголь 6 січня пити заборонено.

Під час святкової вечері намагалися не виходити з-за столу, розмовляти тихцем. Вставши, глава сімейства пропонував пом’янути покійників і запросити їх до Святої вечері. Вважалося, що саме в цей час всі близькі й далекі члени родини мають прийти до оселі, тому й звільняли для них місця на лавах, ліжках, стільчиках, ставили страви та клали ложки. Слідом за господарем уся родина виголошувала молитву.

Згідно із українською традицією, в цей вечір прийнято провідувати своїх батьків, хресних. Крім того, у Святвечір ходять колядувати.

Чого не можна робити 6 січня:

  • займатися важкою роботою;
  • багато розмовляти під час святкового застілля;
  • виходити з-за столу під час трапези;
  • незаміжнім не можна сидіти на розі столу;
  • зустрічати Різдво з боргами та колишніми образами;
  • йти далеко від будинку, тому що весь рік будеш блукати;
  • садити за стіл непарну кількість людей, а якщо так сталося, потрібно додатково поставити ще один набір столового приладдя.

Що потрібно зробити в переддень Різдва:

  • обов’язково одягнути світлий одяг, не можна, щоб вбрання було темним, особливо чорним;
  • попросити вибачення у тих, кого ви скривдили;
  • запалити в будинку свічки, щоб притягнути благополуччя.

Прикмети на Святвечір

Небо на Святвечір всипане зірками – у цьому році буде багатий урожай.

Якщо в навечір’я Різдва побачити зірку, яка падає, і загадати бажання, воно обов’язково здійсниться.

На Святвечір прийнято запалювати в будинку свічки, щоб притягнути благополуччя та успіх.

Бути в цей вечір у чорному одязі – поганий знак, що віщує рік невдач і сліз.

Ворожіння

У багатьох етнографічних нарисах можна зустріти інформацію, що на Різдво ворожіння найбільш точні, і багато хто дійсно їх влаштовує.

Дівчата у свою чергу йшли до прорубу, роздягалися і, скропившись водою, нашіптували: “Як сеся вода біжит, так би за мнов бігали сватачі!”. Натомість удома розплітали волосся, брали в руки хліб і, тричі обійшовши оселю, дивились у вікно, де начебто “має показатися доля”.

Дівчата вмивали обличчя калиновим соком, щоб завжди було рум’яним.

Крім того, дівчата мили посуд і виносили його на вулицю, постукуючи в миски; звідки одізветься пес, туди піде заміж.

Потім підходили до вікон сусідів: якщо чули слово “сядь” — не пощастить вийти заміж, а коли “йди” — в цьому році прийдуть свати.

Якщо дівчина хотіла побратися з хлопцем, то підходила до хліва і слухала, як поводять себе свині: тихо сплять — в родині буде лад, а коли кричать — у сім’ї будуть часті сварки.

Колядування

Улюбленою різдвяною традицією вважається колядування, а також вертеп. 

Етнограф Олекса Воропай у нарисі “Звичаї нашого народу” пише, що колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти йдуть колядувати вже на Святвечір; на колишній Гетьманщині, на Слобідській Україні та на Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західньому Поділлі йдуть колядувати на другий день свят зранку. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. А на Галичині інколи колядують і ґазди. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти.

Діти й дорослі розігрують сцени народження Христа, розносять домівками кутю та співають різдвяні пісні. 

Традиційно прийнято частувати колядників і давати їм гроші.